Із далекого минулого прийшло до нас і рукоділля – рук діло – шиття, плетіння, в’язання, вишивання, різьблення, ткацтво. І виникло воно з любові до рідної землі і батьківської оселі, зі спілкування з навколишнім світом та потреби не стільки бачити красу, а й творити її власними руками. Вишивання як вид мистецтва існує з незапам’ятних часів. Про вишивку згадується в Біблії та “Іліаді” Гомера. 
    Нею, за свідченням Геродота, був прикрашений одяг скіфів. Арабський мандрівник Х століття у своїх розповідях свідчить, що руси теж носили вишитий одяг.

Зараз – особливий час. Ми звертаємося до джерел народної творчості, до народних традицій. І як радісно усвідомлювати, що вони сьогодні оновлюються, оживають, і, мабуть, чим більше ми будемо їх знати, тим життя наше буде радіснішим, духовно багатшим.

         Для поширення традицій бібліотекарі технікуму підготували виставку-експозицію: «Сорочка біла вишита піснями», прикрасили читальну залу українськими вишиванками, рукодільними рушниками та привітали студентів, викладачів зі святом:

Усе навколо завмирає,

Коли вдягаю вишиванку.

Лиш серце радісно палає,

Мов промінь сонця на світанку.

Коли вдягаю вишиванку,

Немов в любові признаюся

Своїй країні ніжно й палко,

Вдягну і Господу молюся.

 

Українська вишиванка – це національна святиня! Саме вишиванка символізує і несе в собі духовне багатство, високу мудрість і традиційний зв’язок багатьох поколінь. Це наш національний оберіг! Нехай це свято зітре кордони й об'єднує українців по всьому світу. Чудового настрою та різнобарвних вражень! З Днем вишиванки!

до Дня перемоги

над нацизмом у Другій світовій війні
      Війна завжди починається раптово, хоча через покоління для істориків вона видаватиметься неминучою. У 1941 році почалася найстрашніша, найближча, найдорожча - Друга світова війна. Кажуть, без величезних втрат, нацистів було не зупинити ...
        Друга світова війна вона все далі і далі від нас, ми всі знаємо, що вона була страшною та кривавою, що загинула на ній невимовна кількість мільйонів людей, які просто хотіли жити. Тому перемога над фашистським безумством дісталася нам і всьому світу дуже дорогою ціною. Ні хто не забутий, ніщо не забуто. І ми будемо пам’ятати про це.

        Мільйони людей в усьому світі знають про звіряче обличчя фашизму з книг, документальних та художніх фільмів. Знає старше покоління, але чи знають про неї теперішні хлопчики та дівчатка.

Стривожений із муками і жалем світ стрепенувся,

кров’ю вмить заливсь, неначе, розпанаханий кинджалом.

Війна на зустріч молодому дню із з гуркотом, і з брязкотом котилась,

лавиною метану і вогню, на нашу землю й долю навалилась.

Бібліотекрі Сєвєродонецького хіміко-механічного технікуму Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля підготували фотовиставку-експозицію «Тихі зорі вічної пам,яті», намагаючись нагадати , що наш обов’язок не тільки в свята згадувати, а завжди  пам’ятати про усіх, хто кував перемогу і загинув:
«За тебе, за мене, за всю Батьківщину…»

   Бібліотекарі СХМТ запропонували студентам та викладачам технікуму ілюстративно-книжкову виставку-експозицію: «Великодні узори». Присвячену унікальному витвору українського мистецтва – писанці,  привітали колектив та студенство технікуму з світлим святом Великодня!

Великдень, Пасха, Христове Воскресіння. Так називають свято, що відображає звершення найзаповітнішої мрії людства — подолання смерті. 

    Людство відзначає цей день уже тисячі років. Тож дібрало чимало способів вшанування Воскреслого Христа, що сформувалися у традиції та звичаї. Багатий на них і український народ. Для українців Великдень –свято. Воно пов’язано не тільки з Воскресінням Бога, а і з воскресінням всієї природи.

    Основна ознака Великодня — писанка, яка в своїй символіці поєднала давнину дохристиянських часів, наше сьогодення і віру у вічність. Без писанок, крашанок (“галунок” або “сливок”) не можна сьогодні уявити Великдень. Традиція писанкарства існує у багатьох країнах світу (міфи різних народів зберегли вірування про яйце, з якого виник світ, яйце як джерело життя), проте саме в Україні вирізняється різноманіттям технік, регіональною специфікою зображених знаків-символів на кольоровому чи одноколірному тлі. Українська писанка – стежка до пізнання світовідчуття і світорозуміння народу. 

 Вишуканість та витонченість орнаменту, дбайливо нанесеного на поверхню яйця, вміло підібрана колористика, гармонійне переплетення рослинних чи геометричних візерунків завжди викликає щире захоплення та здивування у шанувальників народної культури.
   Згідно концепції екологічної освіти природоохоронна робота серед студентів технікуму направлена на формування екологічної культури особистості, виховання потреби участі кожного у справі охорони природи, доцільної поведінки людини.  Це можливо шляхом використання конкретних форм і методів, спрямованих на формування екологічної компетенції молоді і активізації ії практичної природоохоронної діяльності.
   11 квітня, до Дня довкілля, на круглий стіл «Тривоги рідного краю» на зустріч зі студентською молоддю була запрошена бібліотекар Сєвєродонецької міської бібліотеки  для юнацтва ім. Й. Курлата Забірко Т.М. Вона поділилася думками про те, як зберегти  міське озеро, його унікальний тваринний і рослинний світ. Навчитися любити його і піклуватися про нього.
    «Ми відповідаємо за тих, кого приручили», - так говорив Маленький принц,  маючи на увазі свою маленьку планету. Навчитися любити і берегти такий крихкий і
вразливий навколишній світ нашої планети, світ природи -саме в цьому і полягає мета книги «Тропинками чистого озера», яку презентувала автор книги Забірко Т.М.
    І сьогодні перед нами, людьми, стоїть важливий вибір: занапастити природне середовище життя, чи зберегти його придатним для наших нащадків.
Бібліотекарі СХМТ своєю виставкою-закликом  «Збережемо красу радного краю» звернулися до студентської молоді технікуму:

«Друзі! Задумуючись над нашим майбутнім,
Згадайте про наше походження.
Природа, наш рідний сєвєродонецький край,
Подбали про затишок навколо нас.
То ж подбаємо і ми про нього!»